Отруйне дихання укргідри – ТЕРЕБОВЛЯНСЬКЕ ІНФОМАЦІЙНЕ БЮРО

Отруйне дихання укргідри

У середині 90-х я працював прес-секретарем міського голови Тернополя. Під час масових заходів з прес-секретарями голови облради та ОДА ми гралися у таку забаву. Вгадували, яке речення для виступу писав помічник, яке речник, які матеріали готували заступники. Менш як за рік ця забава стала нецікавою.
Повідомляє сайт ТЕРНОПІЛЬСЬКЕ ІНФОРМАЦІЙНЕ БЮРО з посиланням на khanasv.blogspot.

Ми безпомилково взнавали звороти, посили і стилі… Коли розпочалася акція “Вільний Дністер” , я разом з колегами спробував вирахувати посили прихильників знищення Дністра. Тож публікація “волонтера” із Старої Жадової про “електричне майбутнє Галичини” зацікавила мене, в першу чергу, як можливість погратися в призабуту забаву двадцятилітньої давності.

Совіцькофільські гігантоманські повчальні нотки я одразу проігнорував. З тезою московських політтехнологів на виборах Януковича- теж було нескладно – в ігнор. А от “вираховувати” посили служби комунікацій Укргідри було цікаво. Не можу стверджувати, що саме вони допомогали писати червоногалстучному спеціалісту текст, але  5  посилів вбивць Дністра у тексті знайти було неважко. Отруйне дихання вишгородської гідри із Всемережжя перекочувало на шпальти видань. Але незграбно працюють, ох і незграбно! Якщо свого адепта так безпардонно засвітили, то куди їм до сучасних комунікацій, технологій і полемік в інтернетсервісах соціальних мереж? Маніпулятивненько, підленько, провокативненько.  По-совєтськи. І хоч совєти не визнавали ніяких міфів, окрім власних,   ми на кожну голову гідри над Дністром знайдемо Геракла.

П.С. Сподіваюсь, що редакція “Галичини” надасть свої шпальти для висловлення позицій не лише представникам Буковини. Бігме, ми на Тернопіллі знайдемо кошти, аби переслати вам листа від “волонтерів” з якогось села чи міста не над Дністром. А ось сам коментар від редакції мене приємно потішив…Дякую.

П.П.С. Подивився на світлину Дністра молдовської колеги Світлани Шелест і ще раз перечитав “поради стороннього” волонтера. Це ж яким тре бути недалеким і безвідповідальним, щоб цю красу забетонувати? Принагідно хочу подякувати всім однодумцям у боротьбі з отруйдим диханням укргідри. Я гордий, що маю честь вас знати.

Leave a comment

Your email address will not be published.


*